спрямлення

[sprjɑmlɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “спрямити” — надання чому-небудь прямого напрямку, випрямлення, усунення викривлень.

  2. (у техніці) Процес обробки металевих виробів або заготовок для надання їм прямої форми, виправлення деформацій.

  3. (переносно) Виправлення, коректування чого-небудь (наприклад, помилок, шляху, життя).

  4. (у геодезії) Визначення та прокладання прямого напрямку або лінії на місцевості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спрямлення, р. спрямлення, д. спрямленню, з. спрямлення, о. спрямленням, м. спрямленні, к. спрямлення

Більше записів