1. Такий, що має певний напрямок руху або розвитку; орієнтований на конкретну мету, ціль.
2. (У фізиці, техніці) Обмежений, зосереджений у певному напрямку; що має властивість поширюватися або діяти не розсіюючись (про потік, випромінювання тощо).
спрямлений
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |