1. Який перебуває у стані притомності, свідомий, не непритомний.
2. Який має здатність до чіткого сприйняття, розуміння; тверезий, розсудливий.
3. Який виявляє розуміння, увагу до чого-небудь; чуйний, уважний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває у стані притомності, свідомий, не непритомний.
2. Який має здатність до чіткого сприйняття, розуміння; тверезий, розсудливий.
3. Який виявляє розуміння, увагу до чого-небудь; чуйний, уважний.
Приклад 1:
Він був притомлений. Порожній завтрашній день лякав його.Зійшовши на Поділ, він звернув до Дніпра скупатися, як і намислив уранці.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”