спротивити

1. Рішуче відмовитися виконувати щось, не послухатися когось, виявити непокору.

2. Надати чомусь опір, перешкодити чомусь, не дати здійснитися.

3. (у конструкції «спротивити комусь/чомусь») Виступити проти когось, чогось, стати на заваді.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |