1. Діяти проти когось або чогось, чинити опір, протидіяти.
2. (У філософській термінології) Бути в стані протистояння, взаємодії через протилежність; виражати відношення протилежності між об’єктами або явищами.
спротивіти
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |