спростовуваний
[sprostoʋuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що може бути спростований; який можна заперечити, довести його несправжність або необґрунтованість.
-
(У філософії та логіці, про твердження, гіпотезу, теорію) Який можна принципово перевірити дослідженням або експериментом і, в разі невідповідності фактам, визнати хибним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спростовуваний, р. спростовуваного, д. спростовуваному, з. спростовуваного, о. спростовуваним, м. спростовуванім