спростовний
[sprostoʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що може бути спростований; який можна заперечити, довести його несправжність або невірність.
-
(У логіці та філософії) Такий, що може бути визнаний хибним в результаті емпіричної перевірки або логічного аналізу; протилежність до неспростовного.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спростовний, р. спростовного, д. спростовному, з. спростовного, о. спростовним, м. спростовнім