Значення
-
Прихильник спрощення орфографії, зокрема представник або послідовник течії в українському правописі початку XX століття, що пропонувала відмову від етимологічних та історичних принципів на користь фонетичного письма (наприклад, “спрощенці” на чолі з О. Синявським).
-
У переносному значенні: той, хто надмірно спрощує складні питання, ігноруючи їхню сутність або нюанси.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спрощенець, р. спрощенця, д. спрощенцеві, з. спрощенця, о. спрощенцем, м. спрощенцеві, к. спрощенцю