приторочений

1. (про тварину, переважно коня) Такий, що прив’язаний до чогось за допомогою тороки (шкіряного ремінця або мотузки).

2. (переносно, розмовне) Про людину: такий, що перебуває поруч із кимось, нерозлучно супроводжує когось або постійно знаходиться у певному місці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |