приторочений

[prɪtorot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (про тварину, переважно коня) Такий, що прив’язаний до чогось за допомогою тороки (шкіряного ремінця або мотузки).

  2. (переносно, розмовне) Про людину: такий, що перебуває поруч із кимось, нерозлучно супроводжує когось або постійно знаходиться у певному місці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приторочений, р. притороченого, д. притороченому, з. притороченого, о. притороченим, м. притороченім

Більше записів