справників

1. Родовий відмінок множини від слова “справник” — службової особи, яка керувала поліцією (справницею) в повіті Російської імперії до 1917 року; начальник повітової поліції.

2. Родовий відмінок множини від слова “справник” — заст. керівника, управителя справами (справником могли називати, наприклад, економа в маєтку).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |