справників

[sprɑʋnɪkiʋ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Родовий відмінок множини від слова “справник” — службової особи, яка керувала поліцією (справницею) в повіті Російської імперії до 1917 року; начальник повітової поліції.

  2. Родовий відмінок множини від слова “справник” — заст. керівника, управителя справами (справником могли називати, наприклад, економа в маєтку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. справники, р. справників, д. справникам, з. справників, о. справниками, м. справниках, к. справники

Більше записів