Древослів

Словник Української Мови

справничий

[sprɑʋnɪt͡ʃɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стосовний до справника, пов’язаний з його діяльністю або посадою.

  2. Призначений для виконання службових справ, службових обов’язків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. справничий, р. справничого, д. справничому, з. справничого, о. справничим, м. справничім, к. справничий

Більше записів