Значення
-
Моральна якість, що полягає у дотриманні правди, об’єктивності, рівності та законності в судженнях, ставленні до людей і розподілі благ; принцип, що вимагає відповідності між діянням і винагородою чи покаранням.
-
Правосуддя, застосування законів та правових норм судовими органами для захисту прав і свобод людини, покарання винних та відновлення порушених прав.
-
Справедливе, безстороннє, об’єктивне ставлення до когось або чогось; відповідність дійсності, істині.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. справедливість, р. справедливості, д. справедливості, з. справедливість, о. справедливістю, м. справедливості, к. справедливосте