мебельник

1. Робітник, який займається виготовленням або ремонтом меблів; тесляр-мебляр.

2. Розм. Торговець меблями; власник або співробітник меблевого магазину.

3. Розм. Автомобіль (переважно мікроавтобус або вантажівка з фургоном), спеціально обладнаний для перевезення меблів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |