Значення
-
Ставати реальним, дійсним; здійснюватися, виконуватися (про плани, надії, передбачення тощо).
-
Підтверджуватися фактами, виявлятися істинним, правильним (про слова, припущення, теорії тощо).
-
(рідк.) Виправдовувати покладені на когось або щось очікування, доводити свою придатність або цінність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я справджуюся, ти справджуєшся, він справджується, ми справджуємося, ви справджуєтеся, вони справджуються