спрацьовуваність

[sprɑt͡sʲoʋuʋɑnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спрацьовуваність — властивість технічних пристроїв, механізмів або систем працювати безвідмовно, точно та в повному обсязі виконувати свої функції у відповідності до призначення; надійність у роботі.

  2. Спрацьовуваність — здатність запланованих заходів, методів, процедур або механізмів (наприклад, у керуванні, безпеці, соціальнихсистемах) призводити до очікуваного, коректного результату; ефективність у практичному застосуванні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спрацьовуваність, р. спрацьовуваності, д. спрацьовуваності, з. спрацьовуваність, о. спрацьовуваністю, м. спрацьовуваності, к. спрацьовуваносте

Більше записів