1. Який утворився внаслідок з’єднання, злиття окремих частин у єдине ціле; об’єднаний.
2. Який перебуває у стані тісного єднання, згуртованості, взаємозв’язку.
3. (у хімії, техніці) Пов’язаний хімічним чи фізичним зв’язком; який утворив сполуку.
споєний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |