1. (заст.) Викликати, спричиняти якусь дію, стан або явище; бути причиною чогось.
2. (заст., рідк.) Приводити до певного результату або наслідку; породжувати щось.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Викликати, спричиняти якусь дію, стан або явище; бути причиною чогось.
2. (заст., рідк.) Приводити до певного результату або наслідку; породжувати щось.