Значення
-
(релігійне) Сакраментальна бесіда віруючого зі священиком у християнстві, під час якої людина усно розповідає про свої гріхи, кається в них і отримує відпущення через слова священнослужителя; таїнство покаяння.
-
(переносне, застаріле або книжне) Щира, довірлива розмова, відверте повідомлення своїх думок, почуттів або таємниць іншій особі; сповідь, зізнання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сповіряння, р. сповіряння, д. сповірянню, з. сповіряння, о. сповірянням, м. сповірянні, к. сповіряння