сповідальник

[spoʋidɑlʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Священик, який приймає сповідь (таїнство покаяння) у віруючих; той, хто вислуховує визнання у гріхах перед відпущенням їх.

  2. (переносне значення) Той, кому довіряють свої найпотаємніші думки, почуття або секрети; довірена особа.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сповідальник, р. сповідальника, д. сповідальникові, з. сповідальника, о. сповідальником, м. сповідальникові, к. сповідальнику

Більше записів