1. Священик, який приймає сповідь (таїнство покаяння) у віруючих; той, хто вислуховує визнання у гріхах перед відпущенням їх.
2. (переносне значення) Той, кому довіряють свої найпотаємніші думки, почуття або секрети; довірена особа.
сповідальник
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |