1. (від дієслова “спотикатися“) — так, що можна спіткнутися; небезпечно для ходьби через нерівності, перешкоди.
2. (переносно) — так, що викликає труднощі, помилки або зупинку в розмові, читанні, розумінні; важко, із запинками.
спотикача
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прислівник () |