спотикача

[spotɪkɑt͡ʃɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (від дієслова “спотикатися“) — так, що можна спіткнутися; небезпечно для ходьби через нерівності, перешкоди.

  2. (переносно) — так, що викликає труднощі, помилки або зупинку в розмові, читанні, розумінні; важко, із запинками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спотикач, р. спотикача, д. спотикачеві, з. спотикача, о. спотикачем, м. спотикачеві, к. спотикачу

Більше записів