Значення
-
(істор.) Старовинна артилерійська гармата, яка стріляла невеликими ядрами або картеччю; застосовувалася переважно для оборони фортець та на кораблях у XVI–XVIII століттях.
-
(перен., рідк.) Про людину, яка щось швидко, енергійно та безперервно робить або багато говорить.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. махометри, р. махометра, д. махометрові, з. махометра, о. махометром, м. махометрі, к. махометре