спотворений
[spotʋorɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який зазнав спотворення; змінений, перекручений, що втратив справжній вигляд, форму або сутність.
-
Про вираз обличчя, голос тощо: неприродний, напружений, що виражає страждання, злість або інший сильний негативний стан.
-
Фіз., техн. Про сигнал, коливання тощо: що містить небажані зміни форми, що відхиляється від норми або стандарту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спотворений, р. спотвореного, д. спотвореному, з. спотвореного, о. спотвореним, м. спотворенім