Значення
-
Властивість або стан того, що є спотвореним; відхилення від правильної, природної або початкової форми, сутності, змісту.
-
(У техніці, мистецтві, науці) Дефект, порушення, викривлення, що виникає при передачі, відтворенні, обробці інформації, сигналу, зображення тощо.
-
(Переносно) Ненормальність, патологічність у розвитку, функціонуванні або прояві чого-небудь (наприклад, суспільних відносин, моралі, думки).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спотвореність, р. спотвореності, д. спотвореності, з. спотвореність, о. спотвореністю, м. спотвореності, к. спотвореносте