спотайна

Тлумачення із “Словника української мови”* СП О ТАЙНА, СП О ТАЙНЯ, СП О ТАННЯ , присл., розм. 1. Крадькома , потай , щоб інші не бачили , не чули , не знали ; нишком . Вона вже щось різала , міряла , тулила клейстером докупи , але робила все те не на столі , а спотайна , у себе на колінах (Л. Янов., І, 1959, 330); – І спотайня слизьке шипіло зло : Коли б я був один , – лише б для мене ниви Гойдали колосом ! (Рильський, Поеми , 1957, 27); [ Кирпа :] Музиченко лавку завів . [ Меланія Григорівна :] Що ти кажеш , коли ж це він поспів ? [ Кирпа :] Поспів . Оборудовав [ оборудував ] все спотання (Кроп., IV, 1959, 208). 2. Несподівано , раптом . Єремія зітхнув важко , спотання схопився з подушки і сів на ліжку (Н.- Лев ., VII, 1966, 150).