1. (від дієслова “спотати”) — рідко вживана форма прислівника, що означає стан або спосіб дії, пов’язаний із раптовим затриманням, зупиненням, спіткненням (у прямому чи переносному значенні); зупинкою через перешкоду або несподівану складність.
2. У лінгвістиці та поетиці — як термін може позначати навмисне порушення плавності мовлення чи віршового ритму для створення певного художнього ефекту, аналогічно до “спотикання”.