спородження

[sporodʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (лінгв.) Процес утворення нових слів від інших слів або основ за допомогою морфем (префіксів, суфіксів, постфіксів тощо), один з основних способів словотворення; похідність.

  2. (заст., рідк.) Походження, виникнення, народження як результат природного розвитку або творчого процесу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спородження, р. спородження, д. спородженню, з. спородження, о. спородженням, м. спородженні, к. спородження

Більше записів