спонуканий
[sponukɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який дістав спонукання, мотивацію для чогось; викликаний, зумовлений певними причинами чи обставинами.
-
(У граматиці) Про дієслово: що виражає дію, спрямовану на когось, що потребує допоміжного об’єкта (наприклад, дієслова “вчити”, “просити”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спонуканий, р. спонуканого, д. спонуканому, з. спонуканого, о. спонуканим, м. спонуканім