спонукання

[sponukɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова спонукати; надання поштовху, стимулу до якоїсь дії, вплив, що викликає бажання або необхідність щось зробити.

  2. Внутрішній поштовх, мотив, причина, що зумовлює чи викликає певну поведінку, дію або вчинок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спонукання, р. спонукання, д. спонуканню, з. спонукання, о. спонуканням, м. спонуканні, к. спонукання

Більше записів