1. Властивість організмів, органів або їх частин до пристосування, здатність адаптуватися до змін умов навколишнього середовища; адаптивність.
2. У біології та еволюційній теорії — сукупність морфологічних, фізіологічних, поведінкових та інших ознак виду, що забезпечують можливість існування в певних умовах середовища та передачі спадкової інформації.
3. У техніці — властивість системи, механізму чи пристрою змінювати свої характеристики або поведінку для ефективної роботи в різних умовах.