Значення
-
(про людину) такий, що діє під впливом внутрішнього поштовху, натхнення, сильного бажання або морального обов’язку; спонуканий до чогось.
-
(про дію, вчинок) викликаний, зумовлений внутрішніми мотивами, переконаннями або почуттям обов’язку, а не зовнішнім тиском чи вигодою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спонаджений, р. спонадженого, д. спонадженому, з. спонадженого, о. спонадженим, м. спонадженім, к. спонаджений