спонаджений

1. (про людину) такий, що діє під впливом внутрішнього поштовху, натхнення, сильного бажання або морального обов’язку; спонуканий до чогось.

2. (про дію, вчинок) викликаний, зумовлений внутрішніми мотивами, переконаннями або почуттям обов’язку, а не зовнішнім тиском чи вигодою.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |