сполучуваний
[spolut͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який може сполучатися з чимось, утворюючи єдине ціле або функціональну пару.
-
У мовознавстві: про слово або форму слова, яка здатна утворювати синтаксичний зв’язок (сполучення) з іншими словами в реченні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сполучуваний, р. сполучуваного, д. сполучуваному, з. сполучуваного, о. сполучуваним, м. сполучуванім