1. Властивість, здатність до сполучення, з’єднання; сумісність.
2. У мовознавстві: здатність слова вступати в синтаксичні зв’язки з іншими словами, утворюючи словосполучення та речення; сукупність усіх можливих синтаксичних зв’язків певної мовної одиниці.
3. У математиці (теорії графів): властивість графа, при якій будь-які дві його вершини можна з’єднати ланцюгом (шляхом).