сполохи

Тлумачення із “Словника української мови”* СП О ЛОХИ , ів, мн. ( рідше одн. сп о лох , у, ч. ) . 1. Те саме , що сп а лах 1, 2. Сніг на вітті сріблом висне , білий , білий сад . А над обрієм зловісні сполохи гармат ( Сос ., II, 1958, 198); Уже десь сполохи зимового світанку , Злітає сон , зліпляє кволі вії ( Криж ., Срібне весілля , 1957, 73); *У порівн. Зустрічні машини пролітали як далекі сполохи (Собко, Граніт , 1937, 12). 2. Яскраве відбиття променів , світла . Зелено-жовті сполохи блукали по дверях , по стіні коло них (Ільч., Серце .., 1939, 21). 3. діал. Північне сяйво . – У сніжні ночі сполохи не сяють ,- Промовив дід . – Се просто місяць сходить (Л. Укр., І, 1951, 295). Тлумачення із “Словника української мови”* СП О ЛОХ 1 , у, ч. 1. Тривога , переляк , збентеження або хвилювання , що охопили багатьох . Одні стоять , мов тороплені , другі метушаться на місці , мов рятунку шукають .. А ватажок ще й глузує , бачачи такий сполох ( Коцюб ., І, 1955, 184); На весь повіт сполохів нагнав самовільний сход в Буймирі (Горд., Чужу ниву .., 1940, 75); Сполох скрізь панує : отари розбились, скотина безладно реве , а люди ще гірші од звіра , ганяються хижо за людьми , і люди біжать од людей з плачем та прокльоном (Дн. Чайка , Тв., 1960, 148); Решта [ петлюрівців ] в страшеннім сполоху шаснула в сіни , збиваючи один одного з ніг , застряваючи в дверях ( Крот ., Сини .., 1948, 166). 2. Сигнал тривоги у випадку якого-небудь нещастя ( нападу ворогів , пожежі і т. ін.). Десь на горі спалахнув вогонь .. Це означало сполох , так часто робили , коли до Києва наближались половці (Хижняк, Д. Галицький , 1958, 54); *У порівн. Звістка про загрозливе становище , передана Чемерицею , як сполох , пролетіла по будівництву ( Коцюба , Нові береги , 1959, 374). @ Б и ти ( удар я ти , уд а рити ) [в дзвін ] на сп о лох : а) подавати сигнал тривоги , перев. б’ючи у дзвін , у випадку якогось нещастя , якоїсь небезпеки . Виразно чути було тепер , як били в дзвін на сполох у Ліщинівці ( Головко , II, 1957, 345); Так і жив Яресько, місяцями не злазячи з коня , охороняючи з хлопцями степ , аж поки чаплинський дзвін не вдарив оце на сполох ( Гончар , II, 1959, 33); [Пасічничка ( бере вузлик ) :] Біжи , Романе , до мами та скажи їй – хай на сполох ударить , Єгор Іванович , скажеш , велів дзвонити на пожежу (Ю. Янов., III, 1959, 80); б) виявляти занепокоєння , тривогу . Розбухлих , багатослівних романів .. з’являється не так і мало . А критика щось не дуже б’є на сполох ( Рад . літ-во, 3, 1963, 24); Задзвон и ти на сп о лох – б’ючи у дзвін , подавати сигнал тривоги у випадку якогось нещастя , якоїсь небезпеки . СП О ЛОХ 2 див. сп о лохи .