1. Такий, що зазнав спокутування; очищений від провини, гріха через страждання, кару або покаяння.
2. У християнській традиції — такий, що стражданнями та смертю Ісуса Христа звільнений від первородного гріха та його наслідків (про людство).
спокутуваний
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: прикментик () |