споконвічність

1. Властивість за значенням прикметника “споконвічний“; стан, який триває з найдавніших, незапам’ятних часів, існуючий вічно або дуже довго.

2. (у філософії) Категорія, що позначає безмежну тривалість у минуле, відсутність початку в існуванні чогось; вічність у ретроспективі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |