Значення
-
Той, хто споглядає, пасивно спостерігає за чимось, не втручаючись у події; сторонній глядач, свідок.
-
У філософії та релігії: той, хто займається спогляданням як формою пізнання або духовною практикою, спрямованою на усвідомлення істини, краси або божественної сутності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. споглядальник, р. споглядальника, д. споглядальникові, з. споглядальника, о. споглядальником, м. споглядальникові, к. споглядальнику