Значення
-
Форма наказового способу дієслова “припустити” у множині (друга особа) або ввічливого звертання до однієї особи, що виражає заклик, прохання або дозвіл уявити щось, допустити можливість чогось, взяти за гіпотезу.
-
(У ролі вставного слова) Використовується для позначення того, що мовець наводить умовний приклад, гіпотетичну ситуацію або тимчасово погоджується з чимось для потреб міркування; відповідає словам “допустімо”, “скажімо”, “нехай”.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я припущу, ти припустиш, він припустить, ми припустимо, ви припустите, вони припустять