споганений

[spoɦɑnɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про людину) такий, що має погану, недобру вдачу; зіпсований, зіпсутого характеру.

  2. (переносно, про мову, стиль тощо) такий, що втратив чистоту, правильність; зіпсований, засмічений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. споганений, р. споганеного, д. споганеному, з. споганеного, о. споганеним, м. споганенім

Більше записів