1. Форма минулого часу чоловічого роду дієслова “спочити” у значенні: перестав жити, помер (використовується як стилістично піднесений, офіційний або церковний синонім, часто в епітафіях).
2. Уживається як складовий елемент стійкого словосполучення “навіки спочив” (спочив у Бозі) — епітафійного формулювання на надгробках, пам’ятниках, у некрологах.