Значення
-
Форма минулого часу чоловічого роду дієслова “спочити” у значенні: перестав жити, помер (використовується як стилістично піднесений, офіційний або церковний синонім, часто в епітафіях).
-
Уживається як складовий елемент стійкого словосполучення “навіки спочив” (спочив у Бозі) — епітафійного формулювання на надгробках, пам’ятниках, у некрологах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спочив, р. спочиву, д. спочивові, з. спочив, о. спочивом, м. спочиві, к. спочиве