спочити

[spot͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Здобути відпочинок після праці, перебувати в стані спокою; відпочити.

  2. Перестати існувати, жити; померти (зазвичай як стереотипний вислів у некрологах, на надгробках).

  3. (перен.) Бути похованим, знаходитися в могилі (про померлого).

  4. (перен.) Перебувати в стані повного спокою, бездіяльності (про предмети, явища).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я спочину, ти спочинеш, він спочине, ми спочинемо, ви спочинете, вони спочинуть

Більше записів