спочити

1. Здобути відпочинок після праці, перебувати в стані спокою; відпочити.

2. Перестати існувати, жити; померти (зазвичай як стереотипний вислів у некрологах, на надгробках).

3. (перен.) Бути похованим, знаходитися в могилі (про померлого).

4. (перен.) Перебувати в стані повного спокою, бездіяльності (про предмети, явища).

Приклади вживання слова

спочити

Error: no such table: sentences