Значення
-
Дія за значенням дієслова «спочити»; стан після праці, втоми, який характеризується відновленням сил, відпочинком.
-
(переносно) Заспокоєння, затишок, мирний стан; відсутність тривог, збурень.
-
(переносно, заст.) Вічний сон, смерть.
-
(переносно, заст.) Місце, де хтось спочиває (у значенні відпочиває або похований).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. спочин, р. спочину, д. спочинові, з. спочин, о. спочином, м. спочині, к. спочине