спочин

1. Дія за значенням дієслова «спочити»; стан після праці, втоми, який характеризується відновленням сил, відпочинком.

2. (переносно) Заспокоєння, затишок, мирний стан; відсутність тривог, збурень.

3. (переносно, заст.) Вічний сон, смерть.

4. (переносно, заст.) Місце, де хтось спочиває (у значенні відпочиває або похований).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |