Древослів

Словник Української Мови

спочути

[spot͡ʃutɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Відчувати співчуття до когось, переживати разом із кимось його негативні почуття або нещастя; жаліти когось.

  2. (переносне значення) Сприяти чомусь, бути прихильником якоїсь ідеї чи дії; підтримувати щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спочути, р. спочутів, д. спочутам, з. спочути, о. спочутами, м. спочутах, к. спочути

Більше записів