Значення
-
(застаріле) Той, хто споборює, долає щось; переможець.
-
(застаріле, високе) Той, хто бореться разом з кимось за спільну справу, ідейний соратник, поплічник.
-
(у християнській термінології) Епітет, що додається до імен святих, які особливо ревно боролися за віру та прославилися своїми духовними подвигами (наприклад, святий споборник).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. споборник, р. споборника, д. споборникові, з. споборника, о. споборником, м. споборникові, к. споборнику