1. (діал.) Почати бігти, кинутися бігти; поквапитися, поспішити.
2. (перен., діал.) Поспішати, квапитися з виконанням чогось; намагатися щось зробити швидко.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Почати бігти, кинутися бігти; поквапитися, поспішити.
2. (перен., діал.) Поспішати, квапитися з виконанням чогось; намагатися щось зробити швидко.