сплітання

[splitɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова сплітати; переплітання, з’єднання окремих елементів (нитів, пасів, стебел тощо) у єдине ціле шляхом перехрещування.

  2. (переносно) Тісне поєднання, взаємозв’язок, переплетіння явищ, понять, подій або почуттів.

  3. (у техніці) Спосіб з’єднання гнучких об’єктів (канатів, тросів, проводів) шляхом взаємного переплетення їхніх складових частин для утворення міцного вузла або довгої єдиної конструкції.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сплітання, р. сплітання, д. сплітанню, з. сплітання, о. сплітанням, м. сплітанні, к. сплітання

Більше записів