співвідносник

[spiʋʋidnosnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Співвідносник — у граматиці: розряд займенників (місце-іменників), що вказують на відношення між предметами, ознаками, діями або кількістю, відповідаючи на питання «який?», «чий?», «скільки?» (наприклад: який, котрий, чий, скільки, стільки).

  2. Співвідносник — у логіці та лінгвістиці: слово або вираз, що виражає відношення між двома або більше елементами висловлювання, часто у складі складнопідрядного речення (наприклад, сполучники та сполучникові слова: як, що, котрий, чий).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. співвідносник, р. співвідносника, д. співвідносникові, з. співвідносника, о. співвідносником, м. співвідносникові, к. співвідноснику

Більше записів