Значення
-
Рідкісна форма множини від слова “співуча” — жіночий рід від “співучий“, що означає “той, що мелодійно співає або звучить”.
-
У лінгвістиці (фонетиці) — застарілий або діалектний термін для позначення голосного звука, вокалу, на відміну від приголосного (глухого) звука.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співучень, р. співучня, д. співучневі, з. співучня, о. співучнем, м. співучневі, к. співучню