співучасний
[spiʋut͡ʃɑsnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який бере участь разом з кимось у чомусь, спільно з іншими виконує якусь справу або дію.
-
(У праві) Який разом з іншою особою або особами вчинив правопорушення або злочин, був співавтором протиправної дії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співучасний, р. співучасного, д. співучасному, з. співучасного, о. співучасним, м. співучаснім