співтворець

Особа, яка разом з іншими бере участь у творенні, створенні чого-небудь (наукової праці, художнього твору, проекту тощо).

У релігійному контексті — той, хто разом з Богом бере участь у творенні світу або вдосконаленні буття (у деяких філософських та теологічних вченнях).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |