Значення
-
Особа, яка разом з іншими бере участь у творенні, створенні чого-небудь (наукової праці, художнього твору, проекту тощо).
-
У релігійному контексті — той, хто разом з Богом бере участь у творенні світу або вдосконаленні буття (у деяких філософських та теологічних вченнях).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. співтворець, р. співтворця, д. співтворцеві, з. співтворця, о. співтворцем, м. співтворцеві, к. співтворцю