Значення
-
Глибоке співчуття до страждань інших, що проявляється в готовності допомогти, проявити доброту та зрозуміння, часто без очікування винагороди.
-
У релігійному контексті — одна з головних християнських чеснот, що полягає в люблячому, співчутливому ставленні до ближнього, милуванні та прощенні; активна любов до людей.
-
Конкретний вчинок, прояв такої доброти, співчуття або допомоги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. милосердіє, р. милосердія, д. милосердію, з. милосердіє, о. милосердієм, м. милосердії, к. милосердіє